рідкий

-а́, -е́.

1) Який перебуває в стані рідини.

••

Рідке́ па́ливо — горюча суміш таких органічних речовин, як бензин, гас, мазут і т. ін.

Рідке́ скло — водний розчин силікатів лужних металів та їхніх сумішей.

Рідкі́ криста́ли — органічні сполуки, що за певних умов мають одночасно властивості кристала і рідини.

2) Позбавлений достатнього вмісту чого-небудь в якійсь рідині; негустий.

3) Розташований, розміщений неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети). || Який складається з неблизько або нещільно розташованих, розміщених один до одного однорідних предметів чи деталей. || Негусто зітканий, сплетений. || Розташований на значній віддалі один від одного. || Який є, буває в невеликій кількості.

4) Який буває, трапляється і т. ін. нечасто.

5) Який повторюється, відбувається, буває і т. ін. через певні проміжки часу.

6) Ненасичений, розріджений (про млу, туман і т. ін.).

7) Який не відзначається звучністю (про голос, звуки).

8) Позбавлений інтенсивності, яскравості (про світло і т. ін.).